29 вересня 1988: як Штеффі Граф зробила крок до унікального «Золотого шолома»

Рубрика Tennis Majors щодня згадує знакові епізоди з історії тенісу. Цього разу мова про 29 вересня 1988 року, коли Штеффі Граф здолала Зіну Гаррісон і пробилася до олімпійського фіналу, опинившись за одну перемогу від унікального досягнення, яке за понад три десятиліття так ніхто й не повторив.

Що сталося того дня

29 вересня 1988 року, всього через 18 днів після того, як Штеффі Граф оформила календарний Великий шолом на US Open, вона забезпечила собі місце в олімпійському фіналі. Там на неї чекала Габріела Сабатіні — та сама суперниця, яку німкеня щойно перемогла у фіналі Нью-Йорка з рахунком 6-3, 3-6, 6-1. У півфіналі Граф не залишила жодних шансів восьмій сіяній Зіні Гаррісон, розгромивши її 6-0, 6-2, і отримала можливість увінчати один із найвидатніших сезонів в історії тенісу справжньою вишенькою на торті.

Герої дня: Штеффі Граф і Зіна Гаррісон

Штеффі Граф народилася 1969 року в Німеччині. У 1982-му, у віці 13 років, вона стала наймолодшою тенісисткою, яка коли-небудь отримувала рейтинг WTA. Після перемоги на показових змаганнях під час Олімпіади в Лос-Анджелесі 1984 року її гра й результати стабільно зростали. У 1985-му, маючи лише 16 років, вона дійшла до півфіналу US Open, де поступилася першій ракетці світу Мартіні Навратіловій (6-2, 6-3).

1986 рік приніс їй перший одиночний титул WTA в Хілтон-Хеді, а також повторний вихід у півфінал US Open. Під пильним керівництвом батька вона пережила справжній прорив у 1987-му, здобувши свій перший титул Великого шолома — у фіналі Roland-Garros вона обіграла Навратілову, а на Вімблдоні та US Open поступилася лівші лише у фіналах.

17 серпня Граф навіть відібрала перше місце рейтингу WTA у Навратілової, яка утримувала його практично без перерв із 1982 року. Сезон 1988-го вона почала з перемоги на Australian Open над Кріс Еверт (6-1, 7-6), а в червні тріумфувала на Roland-Garros, розгромивши Наташу Звєреву з рахунком 6-0, 6-0 — це найкоротший фінал мейджора в історії тенісу.

Після перемоги у фіналі Вімблдону над шестиразовою чинною чемпіонкою Мартіною Навратіловою (5-7, 6-2, 6-1) Граф встановила жорстке домінування в турі, а на US Open вписала нову сторінку в історію тенісу, обігравши у фіналі Габріелу Сабатіні (6-3, 3-6, 6-1) і оформивши перший календарний Великий шолом із 1970 року.

Зіна Гаррісон народилася 1963 року в Х'юстоні, штат Техас. Вона освоювала теніс у міській парковій програмі Джона Вілкерсона в Х'юстоні й швидко привернула увагу, ставши першою темношкірою тенісисткою, яка очолила рейтинг штату Техас. Перший із шести своїх титулів Гаррісон здобула в Цюриху 1984 року, обігравши у фіналі Клаудію Коде-Кільш (6-1, 0-6, 6-2), і того ж року увійшла до топ-10. У 1985-му вона дійшла до півфіналу Вімблдону, де поступилася Мартіні Навратіловій (6-4, 7-6) — цей результат залишався її найкращим на мейджорах аж до US Open 1988 року. Саме тоді, в Нью-Йорку, вона вперше за 22 спроби здолала Навратілову (6-4, 6-7, 7-5), але в півфіналі поступилася Габріелі Сабатіні (6-4, 7-5).

Місце дії: тенісний центр Олімпійського парку в Сеулі

Тенісний центр Олімпійського парку розташований у Сеулі, Південна Корея, на території Олімпійського парку. На той момент теніс був новинкою для професійного спорту на Олімпіадах, адже вид спорту був відсутній у програмі Ігор із 1924 року. 11 травня 1987 року Міжнародний олімпійський комітет ухвалив рішення включити теніс до програми Сеула. Ставки виходили далеко за межі спорту: допустивши всіх тенісистів без винятку, МОК уперше офіційно визнав завершення епохи аматорства.

Факти: найкращий теніс турніру приносить перемогу над Гаррісон

У вересні 1988 року Штеффі Граф беззаперечно очолювала світовий рейтинг і щойно оформила календарний Великий шолом, забравши всі чотири титули мейджорів за один рік. На старті Олімпійських ігор вона логічно вважалася фавориткою — за умови, що встигла відновитися після виснажливого US Open, де тріумфувала лише за 10 днів до початку турніру в Сеулі. Насправді після перемоги в Нью-Йорку вона навіть не мала часу відсвяткувати, а якнайшвидше повернулася додому.

Попри визнання, що на ранніх стадіях турніру відчувала втому, Граф без особливих труднощів дісталася півфіналу. У першому колі вона перемогла Лейлу Месхі 7-5, 6-1, у другому — розгромила Катрін Сюір 6-3, 6-0. У чвертьфіналі втратила один сет, але все одно здолала радянську тенісистку Ларису Савченко (6-2, 4-6, 6-3).

У півфіналі на Граф чекала Зіна Гаррісон. Американка перебувала в чудовій формі: нещодавно вона вперше в кар'єрі обіграла Навратілову й дійшла до півфіналу US Open, а в Сеулі до цього не програла жодного сету за три матчі. До того моменту суперниці зустрічалися лише тричі, і перевага була на боці Граф — 2-1.

Граф провела найкращий матч турніру, знищивши Гаррісон з рахунком 6-2, 6-0 — вона розстрілювала корт вінерами зі свого фірмового форхенду.

I wouldn't give Steffi the gold medal right away though she's playing great. You never know. She did play so well, though. Everything zipped past me.

Зіна Гаррісон, за даними The New York Times

I am excited, because I played great tennis. I am very pleased, especially after the last couple of days when I did not play that well.

Штеффі Граф

У фіналі на неї чекала Габріела Сабатіні — єдина тенісистка, якій вдалося перемогти німкеню протягом усього 1988 року. Втім, оскільки Граф взяла реванш в останній особистій зустрічі, це анітрохи не похитнуло її впевненості.

Що було далі: перемога над Сабатіні і «Золотий шолом»

Граф таки тріумфувала на Олімпійських іграх, обігравши Сабатіні у фіналі (6-3, 6-3), і оформила унікальний «Золотий Великий шолом» — перше і досі єдине подібне досягнення в історії тенісу. Перше місце рейтингу WTA вона утримувала аж до 1991 року, коли її змінила Моніка Селеш. Після шокуючого нападу на Селеш у 1993 році Граф повернулася на вершину рейтингу й залишалася там до 1997-го, встановивши рекорд у 377 тижнів на першому місці.

Перемігши на US Open 1995 року, Граф стала єдиною тенісисткою в історії, яка вигравала кожен із чотирьох турнірів Великого шолома щонайменше чотири рази. Завершивши кар'єру 1999 року, невдовзі після здобуття останнього титулу на Roland-Garros, вона мала у своєму активі неймовірні 22 перемоги на мейджорах.

Зіна Гаррісон досягла піку кар'єри у вигляді четвертого місця світового рейтингу в 1989 році, а роком пізніше показала свій найкращий результат на мейджорах, дійшовши до фіналу Вімблдону, де поступилася Навратіловій (6-4, 6-1) — після US Open 1988-го їй так і не вдалося більше жодного разу її обіграти. Кар'єру Гаррісон завершила у 1997 році, а згодом стала капітаном збірної США у Кубку Федерації.