27 вересня 2000-го: як заплаканий Федерер віддав олімпійську бронь Ді Паскалю

Рубрика Tennis Majors щодня згадує знакові миті тенісної історії. Цього разу — про матч за бронзу Олімпіади в Сіднеї, де 27 вересня 2000 року Арно Ді Паскаль здолав Роджера Федерера, який не зміг стримати сліз.

Що сталося того дня

27 вересня 2000 року француз Арно Ді Паскаль здобув найкращий результат своєї кар'єри — олімпійську бронзу в Сіднеї, перегравши Роджера Федерера з рахунком 7-6, 6-7, 6-3. Для молодого швейцарця це стало важким ударом: саме тоді він мав шанс уперше показати серйозний результат на одному з найбільших турнірів планети.

Герої матчу: Роджер Федерер та Арно Ді Паскаль

Роджер Федерер, який народився 1981 року, завершив 1998-й на першому місці юніорського рейтингу і швидко заявив про себе серед професіоналів. У перших п'яти турнірах ATP між 1998 і 1999 роками він тричі доходив до чвертьфіналу — в Тулузі, Марселі та Роттердамі. Його талант вражав тенісний світ, і швейцарця вже тоді називали майбутнім першим номером рейтингу. У 2000 році Федерер вийшов у свій перший фінал на турі ATP в Марселі, де поступився співвітчизнику Марку Россе 2-6, 6-3, 7-6, а до вересня піднявся до 43-го місця в рейтингу ATP.

Арно Ді Паскаль, народжений 1979 року, дійшов до першого фіналу ATP у 1998 році в Бухаресті, де програв Франсіско Клавету 6-4, 2-6, 6-2, і того ж сезону вперше увійшов до топ-100, фінішувавши на 81-й позиції. У 1999 році він дійшов до четвертого кола Roland-Garros, де його зупинив майбутній фіналіст Андрій Медведєв 7-6, 7-6, 6-1, а у жовтні виборов свій єдиний титул ATP у Палермо, обігравши у фіналі Альберто Берасатегі 6-1, 6-3.

Місце дії: тенісний центр Sydney Olympic Park

Sydney Olympic Park Tennis Centre — багатофункціональний спортивний комплекс на території Олімпійського парку в Сіднеї, зведений у 1999 році, який прийняв тенісні змагання Олімпіади-2000. Головний корт арени, пізніше перейменований на Ken Rosewall Arena, тоді вміщував 10 500 глядачів.

Факти: Федерер не витримав тиску у вирішальному сеті

26 вересня 2000 року, напередодні матчу за бронзу, 62-й номер рейтингу Ді Паскаль та 36-й номер Федерер перебували у зовсім різних настроях. Француз демонстрував чудову форму: у 1/8 фіналу він здолав четвертого номера світу Магнуса Нормана 7-6, 7-6, а у чвертьфіналі бездоганно переграв дванадцяту ракетку світу Хуана Карлоса Ферреро 6-2, 6-1.

Після поразки у півфіналі від восьмого номера рейтингу Євгена Кафельникова 6-4, 6-4 Ді Паскаль підійшов до вирішального матчу з позитивним настроєм. Натомість Федерер був спустошений після провалу 6-3, 6-2 у грі з Томмі Хаасом. Пізніше швейцарська легенда згадувала саме той матч.

У 2000 році я був справді сумний після поразки від Хааса на Олімпіаді в Сіднеї. Коли я програв, я пішов у куток, як дитина. Я не міг зупинити сліз. Та поразка залишила на мені відбиток. Наступного дня я мав грати за бронзу проти Ді Паскаля, але плакав і плакав.

Роджер Федерер

У напруженому першому сеті Ді Паскаль переміг 7-6. У другому сеті француз мав матчбол, який Федерер урятував, зрештою забравши сет також 7-6 і змусивши суперника грати третій, вирішальний.

У фінальному сеті, попри те, що Ді Паскаль навіть викликав фізіотерапевта через біль у стегні, саме Федерера поглинув тиск важливості моменту. Кілька разів швейцарець кидав та бив ракетку, і йому так і не вдалося перехопити ініціативу. Врешті Ді Паскаль оформив перемогу 6-3 і несподівану бронзову медаль.

Що було далі: травми Ді Паскаля та шлях Федерера до величі

Кар'єру Ді Паскаля надалі переслідували травми. У 2002 році він знову дійшов до четвертого кола Roland-Garros, але тіло не дозволило йому реалізувати весь потенціал. У 2007 році він завершив professійну кар'єру.

Федереру знадобилося майже три роки, щоб навчитися контролювати нерви. У 2003 році він здобув перший із двадцяти титулів Великого шолома на Вімблдоні, перегравши у фіналі Марка Філіппуссіса. А в 2004 році почалося найдовше беззмінне панування в історії тенісу — 237 тижнів на вершині рейтингу ATP. Хоча в парному розряді на Іграх у Пекіні 2008 року він здобув золото разом зі Стеном Вавринкою, найкращим досягненням в одиночному розряді для нього залишилося срібло Олімпіади-2012 у Лондоні.